Караффа-Корбут Софія Петрівна

(23.08.1924, м. Львів – 29.10.1996, с. Куткір, Львівська обл.) – український графік. Закінчила Львівський інститут ужиткового та декоративного мистецтва (1953, у І. Гуторова, В. Манастирського, Р. Сельського). Працювала в галузі станкової та книжкової графіки, переважно в техніці лінориту.
Член СХУ (Львівська організація).
Софія Караффа-Корбут проілюструвала 57 книжок українських авторів, що вийшли загальним тиражем близько 6 млн примірників.
У цивілізованих країнах на неї б чекало всенародне визнання, але Софія Караффа-Корбут не одержала жодної урядової нагороди. Зрештою, вона й ніколи не шкодувала за тими нагородами, яких не отримала, бо для неї в житті чогось варті були тільки праця, віра і честь. Ніколи нічого не просила, ніколи не продавала своїх робіт – ні людям, ні музеям, тільки дарувала.
Незадовго до смерті, 1995 року, художницю було висунуто на здобуття Шевченківської премії, але члени комітету не присудили їй цієї нагороди.
...Софію Петрівну поховали на сільському цвинтарі на Львівщині. На чорному мармурі надмогильного пам’ятника Мавка тягне свої долоні вгору, до сонця.
Роботи автора
|
| | |
«ХРОНІКА ТРАНСФОРМАЦІЇ: ретроспектива» 28 квітня 2026
Виставка «Хроніка трансформації: ретроспектива» представляє творчий діалог двох українських митців – Євгена Бобрика та Володимира Вакуленка, охоплюючи їхній творчий шлях від періоду навчання в Українській академії мистецтва до сьогодення. Об’єднані багаторічною дружбою, що бере початок ще зі студентських років, художники демонструють власні підходи до осмислення та трансформації реальності, спираючись на глибоко особистий досвід і пережиті події. |
Караффа-Корбут Софія Петрівна
 (23.08.1924, м. Львів – 29.10.1996, м. Львів) – український графік. Закінчила Львівський інститут ужиткового та декоративного мистецтва (1953, у І. Гуторова, В. Манастирського, Р. Сельського).
|
|