Газета по-українськи: "Олег Мінько не малював 10 років на знак протесту"
07 вересня 2010
У столичній галереї “АВС-арт” відкрилася виставка живопису Олега Мінька. Також видали альбом 72-річного художника, де вперше зібрали його графічні й живописні твори, починаючи із 1960-тих. Біографічний есей до альбому Світлана Єременко назвала “Живопис як молитва”.
"Митець — свідок свого часу, — сказав на відкритті виставки Олег Мінько. - Той біль мусиш виразити на полотні. Мені часто закидають, що мої роботи сумні. Вони не сумні, а дають до думання. А думки від них різні, що у людини болить. Митець не може працювати на замовлення, тоді він фальшивий. Я не міг розміняти талант художника на дрібне підлабузництво".
"Олег Мінько безкомпромісний у мистецтві, - каже народний депутат України Степан Давимука. - Коли на нього почали тиснути — відкинув все, зробив найжорстокіше — 10 років не малював".
Мінько вчився у класиків — художників Романа Сельського і Карла Звіринського. Його однокурсниками були митці Іван Марчук, Любомир Медвідь, Роман Петрук. Іван Марчук прийшов на відкриття виставки Мінька. Кілька разів вибігав надвір, весь вечір у генія дзвонив мобільний піснею “Ой у вишневому садочку”.
"Ця виставка за задумом повинна відбивати структуру альбому, - каже директор галереї Алла Маричевська. - У одному залі представлені абстрактні роботи, з яких автор починав. Ці роботи 60-тих років цілком у контексті модернізму, який розвивався тоді у Європі, і водночас протест проти соцреалізму. Другий зал — його романтичний реалізм. Це шпарина, де художник міг душею відпочити, але не піддаватися ідеології. Третій зал, великий і центральний - роботи фігуративні. У книзі це назвали “Повернення до себе”. Мудрість, яка визріла роками після життєвих перипетій. Мене зачепила картина “Пророк”. Доволі цікавий, з таким модерновим годинником, рече щось, підняв палець — це і настанова, і засторога. Автор настільки глибокий, що кожного разу читаєш картину і бачиш новий шар змісту".
Ім’я Олега Мінька увійшло до підручників з історії української та зарубіжної культури ХХ століття та основ естетики. Його називають “Львівською легендою образотворення”. Мистецтвознавці називають стиль Мінька “Слов'янською гілкою” європейського експресіонізму. Молодим художникам майстер радить: "Не треба бути модним і наслідувати когось популярного. У них треба вчитися і робити своє".
http://gazeta.ua/index.php?id=353364
|
| | |
ПРИСУТНІСТЬ 09 вересня 2025
Сучасний львівський художник Роман Дуб уперше презентує свої роботи в столиці України – в галереї «АВС-арт». Ця виставка – особлива подія для автора, адже вона відкриває новий етап його творчого шляху та пропонує київському глядачеві побачити понад сорок полотен, у яких відчутно його пошуки, сумніви, відкриття й упевнені кроки вперед. У центрі експозиції – серія «Музи», де жіночі образи постають провідниками натхнення, тихої сили та внутрішньої гармонії. |
Коцка Андрій Андрійович
(23.06.1911, Ужгород – 3.11.1987, Ужгород) – український живописець. Навчався (1927-1931) у Публічній школі малювання в Ужгороді (у Й.Бокшая, та А.Ерделі); на відділенні монументального мистецтва в Академії образотворчого мистецтвва в Римі (1940-1942, у Ф.Ферроці).
|
|
